Ј ¬≥ра Ј ѕропов≥д≥ Ј ѕро ”Ћ÷ Ј Ћ≥тург≥¤ Ј Ѕ≥бл≥отека Ј  алендар≥ Ј ћузика Ј √алере¤ Ј Ћанки Ј
“ро¤нда Ћютера

—айт душпастир¤ ѕавла

E-m@il

"я  ¬≤ƒѕќ¬≤ƒј“»... —’≤ƒЌ»ћ –≈Ћ≤√≤яћ"
‘≥л≥п Ћохгаас.

ѕереклад украњнською мовою ≤рини “кач
–едагуванн¤ ¬'¤чеслава √орпинчука
 оректура ћар≥њ Ѕал≥цькоњ

1.
≤Ќƒ”ѓ«ћ

  1.  орен≥ ≥ндуњзму - ведична л≥тература
  2. —учасний ≥ндуњзм
  3. ќсновн≥ рел≥г≥йн≥ пон¤тт¤ ≥ндуњзму
  4. •уру
  5. ≤ндуњзм - сх≥дний ≥ зах≥дний
  6. ’ристи¤нство ≥ ≥ндуњзм

      ≤ндуњзм, в основному, асоц≥юЇтьс¤ з ≤нд≥Їю, крањною його виникненн¤ ≥ розвитку. ўоб зрозум≥ти цю рел≥г≥ю б≥льш ¤к 400 млн. людей, необх≥дно вз¤ти до уваги, що њй бракуЇ визначених писань.

 орен≥ ≥ндуњзму - ведична л≥тература

      ¬едична л≥тература - це загальна назва, дана рел≥г≥йним писанн¤м, що написан≥ в ≤нд≥њ м≥ж 1500 ≥ 800 роками до –≥здва ’ристового. ÷≥ писанн¤ в б≥льшост≥ м≥ст¤ть г≥мни, св¤щенн≥ формули, легенди та анекдоти, де¤к≥ ф≥лософськ≥ трактати, але дуже мало самого вченн¤. –≥і-¬еда, з≥бранн¤ 1208 г≥мн≥в, завжди вважалас¤ найважлив≥шою частиною ведичноњ л≥тератури. ќднак, в останн≥ роки Ѕгаіават-•≥та, прац¤ з 700 станс≥в, набула основного значенн¤. –ан≥ше Ѕгаіават-•≥та вважалас¤ "неканон≥чною", тобто хорошою дл¤ читанн¤, але не обов'¤зково правдивою чи корисною.
      ƒвома основними елементами ведичноњ рел≥г≥њ Ї кастова системаперевт≥ленн¤.  астова система Ї набагато б≥льше, н≥ж облаштуванн¤ сусп≥льства на основ≥ под≥лу прац≥. ¬она маЇ глибоке рел≥г≥йне значенн¤. Ћюдина замикаЇтьс¤ в рамки своЇњ касти на все житт¤, але може зм≥нити касту у майбутн≥х житт¤х через в≥дпов≥дн≥ духовн≥ вправл¤нн¤ (йога) у тепер≥шньому житт≥. јле вона може ≥ понизитис¤ до нижчоњ касти, ¤кщо загальна сума њњ  арми (тобто "д≥й", "вчинк≥в") негативна у тепер≥шньому житт≥. «акон  арми проголошуЇ, що кожна думка, слово, вчинок, виб≥р принос¤ть неминуч≥ насл≥дки. ¬иди йоги, ¤к≥ найчаст≥ше використовуютьс¤ дл¤ покращенн¤  арми людини, детально описан≥ дал≥.

Ќа початок!

—учасний ≥ндуњзм

      ’оча сучасний ≥ндуњзм ≥ вир≥с з ведичноњ л≥тератури, в≥н маЇ незначне в≥дношенн¤ до нењ. Ќатом≥сть Ѕгаіават-•≥та, неканон≥чна книга, стала основним писанн¤м сучасного ≥ндуњзму.
      ћайже неможливо дати визначенн¤ сучасному ≥ндуњзму. ƒжавагарлал Ќеру у своЇму "¬≥дкритт≥ ≤нд≥њ" писав:

≤ндуњзм, ¤к в≥ра, е невизначеним, аморфним, багатосторонн≥м, ус≥м дл¤ вс≥х. Ќавр¤д чи можливо визначити його, чи впевнено сказати, Ї в≥н рел≥г≥Їю у звичайному розум≥нн≥ цього слова, чи н≥. ” його тепер≥шн≥й форм≥ ≥ нав≥ть у минулому в≥н об'ЇднуЇ багато в≥руючих ≥ звичањв, в≥д найвищих до найнижчих, ¤к≥ часто протисто¤ть ≥ суперечать одн≥ одним.

      ” ≥ндуњзм≥ Ї широке р≥зноман≥тт¤ видозм≥н - в≥д глибоких ф≥лософських роздум≥в до масовоњ в≥ри в демон≥в, в≥д в≥ри в одного бога до в≥ри у майже незл≥ченну к≥льк≥сть бог≥в, в≥д огиди до всього плотського до найгруб≥ших сексуальних культ≥в, в≥д обережного утриманн¤ в≥д вбивства будь-чого живого до найкривав≥ших жертвоприношень. «а терпим≥стю ≥ндуњзму немаЇ под≥бних серед рел≥г≥й. ¬≥н не маЇ точних вчень, загального морального кодексу, централ≥зованого богослуж≥нн¤. ¬≥н напол¤гаЇ, що нема фальшивих рел≥г≥й, оск≥льки вс≥ рел≥г≥њ Ї насправд≥ одною. ќднак, незважаючи на видозм≥ни, традиц≥¤ ≥ндус≥в Ї наст≥льки сильною ≥ незалежною в≥д часу, що все-таки в н≥й ≥снуЇ певна однор≥дн≥сть.

Ќа початок!

ќсновн≥ рел≥г≥йн≥ пон¤тт¤ ≥ндуњзму

      ’оча стародавн≥ ≥ндуси визнавали до 320 м≥льйон≥в бог≥в, основними богами сучасного ≥ндуњзму Ї Ѕрагма “ворець, ¬≥шну ∆ивитель ≥ Ўива –уйн≥вник, останн≥й Ї також богом розмноженн¤. ¬≥шну Ї основним об'Їктом поклон≥нн¤, ≥ кажуть, що в≥н повертавс¤ на землю багато раз≥в. Ћюдськ≥ подоби, ¤к≥ приймав ¬≥шну вс≥ т≥ часи, називаютьс¤ аватари. –ама ≥  р≥шна вважаютьс¤ аватарами ¬≥шну, так само, ¤к король √еорг V ≥ ћагатма •анд≥.
      Ќезважаючи на майже неможлив≥сть виконанн¤ цього завданн¤, зробимо спробу подати стислий виклад ≥ндуњстських рел≥г≥йних пон¤ть. якщо де¤к≥ вченн¤ здаютьс¤ суперечливими, це тому, що наш зах≥дний розум затруднюЇтьс¤ збагнути велику терпим≥сть ≥ндуњзму.
      ≤ндуњзм навчаЇ, що всесв≥т ≥снуЇ в≥чно, але не маЇ матер≥ального ≥снуванн¤. ¬≥н складаЇтьс¤ лише з енерг≥њ. “е, що здаЇтьс¤ матер≥альним ≥снуванн¤м, Ї лише ≥люз≥Їю, у¤вним перетворенн¤м енерг≥њ у форму. Ѕог Ї всесв≥т. як дл¤ спл¤чоњ людини ≥снуЇ сон, так всесв≥т ≥снуЇ дл¤ Ѕога. Ѕог Ї одн≥Їю душею, св≥том-душею (ћагатман), ≥ кожна окрема душа (јтман) Ї лише в≥дображенн¤м св≥ту-душ≥, що все охоплюЇ.
      ≤ндуњзм навчаЇ, що зло походить в≥д людини. Ћюдина сама в≥дпов≥дальна за зло, оск≥льки вона може сама творити свою долю. „ерез неуцтво людини вона належить до раси, роду, касти чи нац≥њ. ѕереродженн¤ ≥  арма керують житт¤м людини. Ќеминуч≥ насл≥дки д≥й кожноњ людини нагромаджуютьс¤ прот¤гом њњ житт¤ ≥ п≥сл¤ њњ смерт≥ впливають на њњ подальш≥ вт≥ленн¤. –ан≥ше чи п≥зн≥ше кожен добиваЇтьс¤ через р¤д усп≥шних вт≥лень прийн¤тис¤ до касти Ѕрахман≥в, а зв≥дти, завершивши цикл вт≥лень, нак≥нець з'Їднатис¤ з јбсолютом. јле "непросв≥тлен≥" повинн≥ пройти багато перевт≥лень, можливо сотн≥ тис¤ч форм житт¤ перед дос¤гненн¤м цього стану божественност≥.
      —пас≥нн¤ (ћукт≥) дл¤ ≥ндуса Ї "просв≥тленн¤м" ≥ чимось, за що в≥н повинен знищити границ≥ свого т≥ла ≥ розуму, ≥ ви¤вити своЇ "бого-¤" певною формою послуху (йога). ќск≥льки, в≥дпов≥дно до ≥ндуських учител≥в, Ї в основному чотири види ос≥б (розм≥рковуюч≥, емоц≥йн≥, активн≥ та практикуюч≥), Ї чотири основн≥ види йоги, ¤к≥ можна використовувати дл¤ "прозр≥нн¤". ƒжнана-…ога Ї "шл¤хом проникливост≥" дл¤ розм≥рковуючих людей. „ерез медитац≥ю вони можуть проникнути за покров свого ≥снуванн¤ ≥ знайти своЇ незм≥нне "¤", ¤ке не зазнаЇ впливу оточенн¤. Ѕгакт≥-»ога, "шл¤х поклон≥нн¤", даЇ змогу емоц≥йн≥й людин≥ дос¤гнути "просв≥тленн¤", зосередивши њњ житт¤ на прославл¤нн≥ одного з бог≥в, ¤кого ц¤ людина вибрала соб≥ за ≥деал, ≥ любов≥ до нього. ¬она намагаЇтьс¤ послабити своЇ поневоленн¤ св≥том, збер≥гаючи у своњй св≥домост≥ Ѕоже ≥м'¤ через сп≥в.  арма-»ога, "шл¤х д≥њ", означаЇ, що активна людина повинна з ус≥Їю своЇю силою поринути у роботу, ¤кою б вона не була, њњ робота приносить њй праведн≥сть, щаст¤, а п≥сл¤ смерт≥ - благослов≥нн¤. –аджа-»ога, "шл¤х об'Їднанн¤ в одне ц≥ле свого ¤", дозвол¤Ї людин≥ через спогл¤данн¤ ≥ дихальн≥ вправи дос¤гти стану непритомност≥ ≥ так ≥снувати у справжн≥й божественност≥.
      „отири йоги, описан≥ вище, не Ї взаЇмовиключними шл¤хами до Ѕога, бо ≥ндуси визнають, що н≥¤ка людина не Ї виключно розм≥рковуючою, емоц≥йною, активною чи практикуючою. ÷≥ "шл¤хи" можуть використовуватись у будь-¤кому поЇднанн≥, але ¤кщо вони вступають у суперечку, починаЇ д≥¤ти правило "Ќема н≥чого вищого за ƒгарму" (доброту, праведн≥сть). ™ багато ≥нших вид≥в йоги, серед ¤ких - √атга-»ога, техн≥ка тренуванн¤ т≥ла з духовним п≥дтекстом.
      ќтже, дл¤ ≥ндуса рел≥г≥¤ означаЇ "в≥ру в божественне в людин≥", ≥ спас≥нн¤ пол¤гаЇ у ви¤вленн≥ "божественного" через духовний послух, ¤кий людина вибираЇ соб≥ сама. ≈тичн≥ д≥њ мають у ≥ндуњзм≥ одну мету - найвище можливе особисте щаст¤, незважаючи на зовн≥шн≥ обставини. Ѕоротьба за особисте щаст¤ може йти за трьома напр¤мками або њх комб≥нац≥Їю: нагромадженн¤ задоволенн¤ ( ама) через п'¤ть в≥дчутт≥в, нагромадженн¤ доброчесност≥ (ƒгарма) ≥ нагромадженн¤ корисних речей, таких ¤к власн≥сть, друз≥, знанн¤, влада (јртга). “ак ¤к нагромадженн¤ задоволенн¤ ( ама) Ї узаконеним, то нема ≥ншоњ рел≥г≥њ, в ¤к≥й аморальн≥сть дозвол¤Їтьс¤ так, ¤к в ≥ндуњзм≥; хоча в той же час, через боротьбу за доброчесн≥сть (ƒгарма), нема ≥ншоњ рел≥г≥њ, ¤ка так заохочуЇ аскетизм.
      ” ≥ндуњзм≥ присутн≥ ≥ рай, ≥ пекло. ѕричому Ї багато р≥зновидностей кожного з них, але вони не Ї к≥нцевими пунктами перебуванн¤, а швидше м≥сц¤ми зупинок, де люди перебувають м≥ж вт≥ленн¤ми. ƒантов≥ описи раю ≥ пекла бл≥днуть перед ≥ндуњстськими описами!
      Ѕогослуж≥нн¤ (ѕуджа) Ї у значн≥й м≥р≥ ≥ндив≥дуальним дл¤ ≥ндус≥в. ” них немаЇ богослуж≥нь в громад≥ у визначен≥ години. ќкрем≥ люди можуть виконувати ѕуджа, у ¤ких боги шануютьс¤ пожертвами фрукт≥в ≥ кв≥т≥в, сп≥ванн¤м г≥мн≥в, повторюванн¤м св¤щенних текст≥в. ѕуджа може в≥дбуватис¤ коло в≥втар¤ вдома, коло придорожноњ каплиц≥ або у багато оздобленому храм≥. ¬она в≥дбуваЇтьс¤ щоденно. ” щоденних ѕуджа св¤щеники "пробуджують" р≥зн≥ божественн≥ образи, омивають, од¤гають ≥ "годують" њх, ≥ пронос¤ть у процеси.  р≥м цього, Ї незл≥ченн≥ св¤та, що св¤ткуютьс¤ у певних випадках.  орови, в тому числ≥ й т≥, що блукають, де заманетьс¤, в м≥стах ≥ селах, часто прикрашаютьс¤ дл¤ цих св¤т. ¬ажливою частиною богослуж≥нь Ї повторенн¤ ≥мен≥ бога чи сл≥в величанн¤ бог≥в (мантра), ¤к≥ наближають сп≥вц¤ ≥ тих, хто коло нього, до Ѕога.

Ќа початок!

•уру

      якщо людина хоче зрозум≥ти структуру ≥ндуњзму на —ход≥ ≥ «аход≥, њй варто збагнути роль вчител¤ (•уру).
      ¬≥д молодого ≥ндуса з його раннього дитинства оч≥куЇтьс¤ виконанн¤ вс≥х бажань ≥ наказ≥в його батька. ÷¤ дисципл≥на наст≥льки сувора, що юнак не може робити будь-що, що не схвалюЇ його батько. ™диною альтернативою дл¤ нього, щоб зберегти самоповагу ≥ повагу с≥м'њ, Ї прийти до •уру. “епер •уру переймаЇ роль батька, господар¤, порадника ≥ деколи нав≥ть Ѕога.  оли учень присв¤тив себе •уру, той стаЇ центром вс≥Їњ його уваги ≥ вс≥х почутт≥в. –озум≥нн¤ учнем ≥ндуњзму, спос≥б тлумаченн¤ ним власного досв≥ду ≥ "шл¤х" до праведност≥, ¤кий в≥н обираЇ, залежать в≥д того, ким Ї його •уру. —аме розсудлив≥сть, вр≥вноважен≥сть ≥ сила •уру переконують учн¤, що в≥н на в≥рному "шл¤ху". ¬≥ддан≥сть ≥ повага, ¤к≥ учень ви¤вл¤Ї до •уру, обер≥гають його в≥д сумн≥в≥в щодо вченн¤ чи наказ≥в, ¤к≥ в≥н отримуЇ. ™ звичайним ¤вищем, коли учн≥ дивл¤тьс¤ на свого •уру, ¤к на вт≥ленн¤ божества (аватар).

Ќа початок!

≤ндуњзм - сх≥дний ≥ зах≥дний

      ” ≥ндуњзм≥ ≤нд≥њ сьогодн≥ в≥дбуваЇтьс¤ багато зм≥н: народ ≤нд≥њ контактуЇ з людьми з ≥нших земель; розвиток фем≥н≥зму в ≤нд≥њ зробив можливим дл¤ ж≥нок одержувати осв≥ту поза домом; поступово визнаЇтьс¤ контроль народжуваност≥, в той час, коли ран≥ше в≥н в≥дкидавс¤, оск≥льки д≥ти вважалис¤ "багатством". ѕоступово визнаютьс¤ ≥ громадськ≥ права та права людини, ¤к надкастов≥, що в≥дкриваЇ нов≥ можливост≥ дл¤ наданн¤ роботи представникам нижчих каст. “ому ≥ндуњзму надаЇтьс¤ нова повага у св≥т≥.
      ≤сторично ≥ндуњзм не був м≥с≥онерською рел≥г≥Їю, бо в≥н розгл¤дав ус≥ рел≥г≥њ, ¤к одну ≥ ту ж - в≥д найнижчого поклон≥нн¤ ≤долам до найвищого присв¤ченн¤ неск≥нченност≥.
      ќднак, з того часу, ¤к —вам≥ ¬≥веканда представив ≥ндуњзм на —в≥товому ѕарламент≥ –ел≥г≥й у „икаго у 1893р., у зах≥дному св≥т≥ утворилис¤ ортодоксальн≥ центри ≥ндуњзму. –¤д з них знаходитьс¤ у основних м≥стах —получених Ўтат≥в.
      ќднак, найпопул¤рн≥шими формами ≥ндуњзму на «аход≥ Ї "вестерн≥зован≥" рухи, що в≥др≥зн¤ютьс¤ в розм≥рах в≥д тис¤ч учн≥в до зовс≥м маленьких груп. –≥зн≥ групи з'¤вл¤ютьс¤ ≥ зникають, перекриваютьс¤, зм≥шуютьс¤, д≥л¤тьс¤ ≥ деколи змагаютьс¤ одна з одною. Ќайчаст≥ше в пол≥ зору јмерики Ї так≥ теч≥њ ≥ндуњзму: “рансцедентальна ћедитац≥¤, ћ≥жнародне “овариство —в≥домост≥  р≥шни ≥ ћ≥с≥¤ Ѕожественного —в≥тла. ¬плив ≥ндуњзму ¤вний у ≈канкар≥. “акож в≥н про¤вл¤Їтьс¤ у сотн¤х менших груп, що збираютьс¤ навколо самопроголошених •уру, щоб вивчати "самореал≥зац≥ю", "Ѕожу св≥дом≥сть" ≥ дос¤гнути "прозр≥нн¤". Ѕули зроблен≥ спроби об'Їднати ≥ндуњзм ≥ ’ристи¤нство у таких групах, ¤к "—в¤тий орден MANS", "¬сесв≥тн¤ ≥ тр≥умфальна церква" (що також називаЇтьс¤ м≥жнародними вищими сферами), та ≥нших. ћ≥ж ≥ншими рел≥г≥йними системами, що т¤гнутьс¤ за ≥ндуњзмом, Ї ’ристи¤нська Ќаука, “еософ≥¤, јнтропософ≥¤, ™дн≥сть ≥ ¬≥льне ћасонство. Ѕагайська ¬≥ра ≥ ÷ерква Ќауколог≥њ також вз¤ли де¤к≥ ≥з своњх принцип≥в з ≥ндуњзму, особливо останн¤ у њњ розум≥нн≥ переродженн¤ ≥ в основному принцип≥ "все щаст¤, що ти коли- небудь знайдеш, лежить в тоб≥".

Ќа початок!

’ристи¤нство ≥ ≥ндуњзм

      ” спроб≥ завоювати прихильн≥сть «аходу, багато хто з виразник≥в ≥дей сучасного ≥ндуњзму високо шанують ≤суса ’риста ≥ …ого вченн¤ - хоча вони часто говор¤ть про Ќього, ¤к про одне з аватар≥в ¬≥шну, пор¤д з –амою ≥  р≥шною. ќднак —в¤та Ѕ≥бл≥¤ ¤сно св≥дчить, що ≤сус ’ристос Ї абсолютно ун≥кальним, Їдиним правдивим —ином Ѕожим, Їдиним вт≥ленн¤м Ѕога (ƒ≥њ 4:12). …ого смерть на хрест≥ була набагато б≥льшим, н≥ж просто один з≥ "шл¤х≥в" до Ѕога (Iв. 14:6). ÷е було виконанн¤ праведност≥, ¤ку незм≥нний «акон Ѕожий вимагаЇ в≥д людини, ≥ в≥дкупом покаранн¤, ¤ке чекало людей через гр≥х ≥ обуренн¤ проти Ѕога ( ол. 2:12-15). “им, хто в≥рить в …ого заслуги, ¬≥н даЇ пробаченн¤ вс≥х гр≥х≥в ≥ об≥тницю в≥чного житт¤ у Ѕож≥й присутност≥ (Iв. 11:25). ∆итт¤, ¤ке ¬≥н об≥ц¤Ї, Ї не просто продовженн¤м ф≥зичного ≥снуванн¤, не втратою особистост≥ ≥ приЇднанн¤м до божества. ÷е особистий в≥чний спадок в неб≥ - мил≥стю через …ого дарунок в≥ри, ¤к дано в об'¤вленн≥ —амим Ѕогом у …ого —лов≥ (1 ѕетр. 1:3-5).
      “епер, розгл¤нувши коротко основи ≥ндуњзму, ми готов≥ розгл¤нути сучасн≥ про¤ви ≥ндуњзму на «аход≥.

Ќа початок!

’рест "Ѕлагодать вам та мир нехай примножитьс¤ в п≥знанн≥ Ѕога й ≤суса, √оспода нашого!" (2 ѕетра 1:2).

”крањнська Ћютеранська ÷ерква.

Copyright Rev. Pavlo Bohmat
ѕри використанн≥ матер≥ал≥в цього сайту роб≥ть ланки на нього.
Hosted by uCoz